16.11.2009
22 листопада Україна буде святкувати День Свободи. Ця подія відзначається з 2005 року. І зараз неважливо те, що політичне протистояння поділило країну на два протилежні табори. Політика повинна відійти убік - адже свобода і демократія була здобута одна на всіх. І у цього прагнення до волі був конкретний натхненник - Віктор Ющенко. Тому якщо ви так і не вирішили, за кого голосувати на майбутніх президентських виборах, неодмінно віддайте свій голос діючому Президентові. Для цього є мінімум сім причин.
По-перше, Віктор Ющенко - не хитра лисиця Юлія Тимошенко, не юний орел Арсеній Яценюк і точно не Віктор Янукович.
Від популістки Тимошенко Віктора Андрійовича відрізняють, у першу чергу, ліберальні погляди, а не ручний підхід до керування економікою - і тоталітарний - до політики. Юлія Володимирівна, у якої обіцянок - як горобців на городі, ніколи не порозуміється з Ющенком в питаннях розвитку країни. Адже принцип прем'єра - тут і зараз нагодувати голодних, не опікуючись про тих, хто, власне, країну і годує - працюючих людей. На плечах цих 17 мільйонів громадян вже зараз лежить відповідальність за дітей і пенсіонерів. А уряд вимагає ще і ще податків наперед, замість того, щоб створювати робочі місця. Кожному зрозуміло: проїсти черговий бюджет - це маразм, який щороку гальмує розвиток країни. Ющенко завжди захищав дитинство й поважав старість (саме за його президентства виплати матерям піднялися до 50 000 гривень), але його головний орієнтир - на працюючих людей, що заробляють. Будуть годувальники в кожній родині - не буде самотніх бабусь і дитячих будинків. Тимошенко ж, яка підкидає люмпенам крихти хліба й дешеві видовища, зацікавлена лише у власному політичному майбутньому. І навряд чи вона усвідомлює зараз, що це майбутнє не можливе у країні без перспективи.
Стосовно Арсенія Петровича Яценюка, пташеняти, дбайливо вирощеного стараннями саме Віктора Ющенка, варто зазначити одне - він занадто зарозумілий і молодий, щоб нести відповідальність за країну. Намагаючись протиставляти себе відразу всім, він так і не відповів на запитання: а що і хто він сам? І - головне - як збирається реалізовувати хоч частину з тих слоганів, які так старанно переписав з іноземних підручників?
Порівнювати Ющенко і Януковича - взагалі даремно псувати папір. З несказаного у 2004 році лише одне зауваження: останні п'ять років показали, що Віктор Андрійович - діяльний, а Віктор Федорович - бездіяльний. Крім поїздок до шаманів, полювання на кабанів та блокування парламентської трибуни, опозиція заявила про себе хіба що новими вбраннями пані Ганни Герман. Питання до Януковича навіть не в тому, що він буде робити, а чи буде він що-небудь робити взагалі?!
Друга причина, чому варто віддати свій голос за Ющенко - визнання Голодомору в Україні, та й взагалі, повернення українцям історичної пам'яті - йому спраді вдалося повернути цю тему із забуття. Усім, хто розуміє значень слів «нація» та «державність», не знайти іншого українського політика, хто б так принципово відстоював інтереси України і вдома, і за кордоном.
По-третє, Ющенко переможе на виборах тому, що наші діти не будуть гинути в Чечні або вертатися каліками з армії, а будуть вчитися дома, відповідно до власних здібностей, а не завдячуючи туго набитому гаманцю батьків.
А ще мрія про власний будинок або квартиру - не залишиться мрією. І це четверта причина вибрати Ющенка. Саме за часів його президентства стало можливим взяти в банку кредит та чесно заробити на житло.В останні п'ять років банки видали 78% всіх кредитів фізичним особам за роки незалежності. Криза пройде і ця практика обов'язково відновиться.
По-п'яте, обрати Ющенка мають всі ті, чия батьківщина - Україна, а не одна шоста суходолу. Для моїх дітей російська мова - іноземна, яку вони вивчать, щоб мати змогу читати поезію Срібного віку і романи Михайла Булгакова в оригіналі, а не для того, щоб дивитися «отруйні» новини на московських телеканалах. Вони будуть їздити в Пітер, побудований козаками, не особливо цікавлячись тим, як там кличуть чергового російського Президента.
Моє бажання подорожувати тепер обмежене лише коштами і часом, а не тітками в «гебе» та візових відділах. До моїх послуг - увесь світ. Раптом виявилося, що наша країна - не займає весь глобус, а лише є невеликою його частиною. Ми живемо у великому світі, де багато народів, що, як і ми, займаються власними проблемами. Навчитися жити разом, боротися за чисте повітря, ковбасу без ГМО і безпеку від тероризму - наші спільні завдання.
І, нарешті, останній, сьомий аргумент на користь Ющенко для тих, хто дотепер вірить, що краще синиця в руці, ніж журавель за обрієм. За Віктора Андрійовича точно не стане гірше. А для України, яку через політичних неуків сахається зі сторони убік, це не так вже й мало.
Лідія Портнова
